...обречённый на вечную горечь утраты и вечное счастье быть собой (М. и С. Дяченко)
*читая ответы на анкету на знание меня*
товарищи, я не буду ничего подтверждать или отрицать) но почему все так убеждены в моей девственности?))
саргументируйте)))
товарищи, я не буду ничего подтверждать или отрицать) но почему все так убеждены в моей девственности?))
саргументируйте)))
Я посмотрела-посмотрела на эту анкету и решила не заполнять.
думаю, на этом сайте в моей девственности ЯВНО НЕ УВЕРЕНЫ только три чнловека, включая тебя))))
Бурная у тебя юность, однако
бурная - это по партнёру в неделю)
а по три в год с остановкой на этом - отнюдь не бурная)
Я делаю акцент на "юность". А то вот у меня уже столько родственников, которые считают, что мне на веки вечные суждено быть старой девой, раз до 19 лет у меня нет еще молодого человека. Я же не рассказываю за обедом о том, о чем лучше не рассказывать за обедом. О том, как я во всех подряд начала влюбляться, я за обедом тоже не рассказываю. Боже, какая же актуальная тема: не делать того, о чем нельзя рассказывать за обедом. В каком свободном мире, солнышко, мы живем: у нас еще есть шанс, что за обедом никто не узнает, да и обедать можно совершенно в разных компаниях. Ладно, что-то меня понесло на ночь глядя, а мне еще литературным творчеством заниматься.
не волнуйся, лет через сто он будет куда свободнее)))
а юность... это раннее развитие называется)
p.s. первая девушка у моего брата появилась года в 24, и они встречались месяц, не больше.
вторая и нынешняя жена - в 29.
Представь себе, письма. Это такое дивное задание. Надо было выписаться из этого предмета, на прошлой неделе я осознала, как он меня раздражает.
Мне нравится.
Еще где-то раньше было, но я до туда не дошла в своем порыве проиндексировать все записи тэгами.
кстати, ты читала моё "Письмо Регины к Евгению"?
Нет, наверное.
Я просто не в состоянии ритмично работать, а для этого курса надо раз в неделю писать шедёвры. Это напрягает. А то, сколькому я научилась, меня, конечно, радует.
Листи вигаданим особам
Семенової Дар’ї
Команда загально-університетського опитування
Шановні колеги,
Дякую Вам за надіслані коментарі до опитувальника. Тих із Вас, хто має якісь ідеї чи побажання стосовно його остаточного вигляду, але досі не мав змоги їх висловити, прошу зробити це до середи, оскільки у четвер відбудеться макетування опитувальника.
Нагадую, що наступна наша зустріч відбудеться у п’ятницю, 25 січня, о 12:00 в кімнаті 6-2.
З найкращими побажаннями,
Семенова Дар’я
**
Сергій Іванюк
Голова департаменту зв’язків
“Колібрі Фрут – Україна”
03128, м. Київ, пр-т Сонячний, 122, оф.811
Шановний пане Іванюк,
Представляючи оргкомітет Х Міжнародної конференції “Закриваємо прогалини”, підтверджую попередні домовленості стосовно забезпечення учасників нашої конференції продукцією Вашої компанії. Йдеться про принаймні 1500 сніданків та обідів протягом кожного з трьох днів конференції (2-4 лютого 2007 року), а також сніданки протягом заключного дня конференції (5 лютого 2007 року). Попередні домовленості стосовно постачання харчування на прийом 1 лютого 2007 року просимо вважати нечинними.
Прошу підтвердити можливість Вашої компанії виконати обумовлене замовлення до 24 січня 2007 року.
В разі, якщо Ви потребуєте будь-яких уточнень стосовно умов замовлення, прошу звертатися за цією адресою або за телефоном (044)7654321.
З найкращими побажаннями,
Семенова Дар’я
**
Посоветуй еще два подобных бессмысленных сюжета, а?
Вот, зацени.
Любий Геню!
Пишу тобі цього листа, знаючи, що ніколи його не відправлю. Не знаю адреси, та якби й знала, усе одно не вистачило б сміливості, рішучості. Та й совість мені б не дозволила. Я - заміжня, як кажуть, шлюбна жінка, і не маю права зраджувати чоловікові навіть шляхом листування. Може, я й неправа, може, не треба вважати Стальського (того пана, за якого мене видали) справжнім чоловіком... адже він не розмовляє зі мною вже кілька місяців. Я не знаю, як вмовити його знов спілкуватися зі мною... та й нащо це мені? Адже й розмовляти ми припинили вже після того, як чоловік почав залицятися до нашої служниці. Знаєш, Геню, я ніколи й не думала, що можу допустити таке, не могла й помислити, що мій чоловік буде ставитися до мене, як до порожнього місця... розумію, вийшла б за тебе свого часу - була б щаслива. Та досить таких думок! Не можу! Я заміжня, Геню, я - заміжня!
В цьому світі немає в мене ніякої радості, окрім цього листування з тобою. З тобою, який ніколи цього листа не прочитає. З тобою, що був моїм світлом, рятував мене від болю цього світу... та який то був біль! Ніколи, ніколи за все моє життя не зустрічалося мені такого болю, яким я страждаю після весілля. Та й весілля ж майже не було... тільки вінчання.
Геню, коханий! Так, знаючи, що все одно цей лист побачить тільки вогнище в каміні, я можу називати тебе так. Коханий, милий, чарівний... ні, досить. Я стримаюся. Я буду звати тебе на ім'я. Так буде краще і для мене, і для тебе, і для вогню, що через кілька хвилин закружить танок із цим шматком дешевого паперу. Отже, Євгенію (назву тебе повним ім'ям), я щоденно згадую, як ти граєш на фортепіано. Ніколи не казала тобі, що твоя гра змушує мене плакати - через це я й не виходила з кімнати, коли ти грав у нашій школі грі на фортепіано. А тепер кажу, бо ти все одно ніколи цього не почуєш, не прочитаєш! Я ніколи не розповім тобі про своє дитинство, про блакитне небо після дощу, коли мені було сім років, про жучка-сонечко, що сидів на листочку в садку в мої дев'ять... любий мій, мені боляче! Я не можу так жити! Та я повинна, повинна... повинна... Геню?.. Я ж і справді... повинна?..
Так. І тому прощаюся із тобою до нового приступу ліричного настрою. Та й папір закінчується. До вогню його! До вогню... мене.
Регіна.
Может, у тебя есть полный текст? А то мы будем в этом триместре изучать, а у меня нет текста, я в свое время в районной библиотеке читала.
а сочинение понравилось хоть?
Очень мило
Солнышко. Я же нужу. Я же занудство.
Ты что, думаешь, я не занудство? Я так уже смирилась с этим статусом и постоянно в его верности убеждаюсь...
Ты что, думаешь, я не занудство? Я так уже смирилась с этим статусом и постоянно в его верности убеждаюсь...